Проектна діяльність у сучасній школі

«Уміння проектувати у великому й малому,   вибрати найбільш оптимальні, у той же час конкурентоспроможні варіанти   розвитку.  Цьому й навчає метод проектів»  (В. Жарковська, В. Симоненко)

Кожна маленька дитина переступає поріг  з готовністю та бажанням учитися. І ми, вчителі , повинні розуміти, що головна мета нашої діяльності – зберегти це бажання, навчити дітей здобувати знання, збагатити їх науковими та практичними знаннями. Немає нічого більш прекрасного для вчителя, ніж ті хвилини, коли діти самі, на підставі проведеного пошуку, роблять відкриття. Вони вчаться самі й навчають один одного.

Сьогоднішні  діти  приходять до школи більш розвиненими, інформованими та відкритими в спілкуванні. Це вимагає від кожного вчителя  пошуку нових прийомів та засобів навчання, які б  були цікавими самим учням.

На мою думку, важливо як для педагогів, так і для батьків  виховувати учня, який хоче та вміє самостійно вчитися; який вміє самостійно шукати потрібну інформацію, працювати з нею,  застосовувати в конкретних ситуаціях.

Актуально сьогодні звучать слова В. О. Сухомлинського: «Важливим завданням навчально-виховної роботи сучасної школи є те, щоб знання, які опановують учні, не залишилися мертвим вантажем в їхніх головах, а ставали засобом громадянської активності».

Саме цьому й сприяє проектна технологія. Впровадження методу проектів – це важка, але цікава робота. Деякі вчителі ще з недовірою ставляться до проектної діяльності, тому що підготовка та проведення будь-якого проекту, навіть невеликого, вимагає від учителя більше часу, ніж просто класно-урочна діяльність. Та ще  існує головна перешкода – технічно недостатня база. Але вчитель – професія творча. Він не боїться нового, для нього не існує перешкод, учитель, як ніхто інший, зацікавлений у розвитку індивідуальності дітей.

В школі повинно бути цікаво дорослим. Тоді буде цікаво і дітям. Вважаю, що це один з найголовніших принципів існування сучасної школи. Тому головна ідея мого шкільного життя міститься в двох словах: «Мені цікаво». «Усе в твоїх руках», – так звучить  моє педагогічне кредо, тому що особистий успіх та успіх у подальшому житті  моїх вихованців залежить тільки від нас самих.

У своїй практиці я детально розраховую кожен крок уроку: від форми до видів роботи й завдань. Намагаюся урізноманітнити навчальний процес: пропоную реальні життєві ситуації, завдання, які розвивають творчі здібності, нахили, інтереси у молодших школярів, використовую рольові ігри, різноманітні вправи інтерактивного навчання. Основний акцент робиться на творчий розвиток особистості. Розвивати творчість для мене означає виховувати інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. Саме метод проектів забезпечує успіх у навчанні,  єдність розвитку думки, почуття й дії молодшого школяра. Загальновідомо, що в наш час вищим типом мислення є проекти.

Метод проектів дає можливість учням здобувати знання в процесі планування й виконання завдань, проектів, що поступово ускладнюются; він формує у школярів загальнонавчальні вміння, основи технологічної грамоти, культури праці, іспрямований на оволодіння ними способами перетворення матеріалів, енергії, інформаціїї, технологіями їх обробки.

Я думаю, що проектування, як творча, інноваційна діяльність, націлене на створення виробів і послуг, що мають суб’єктивну й об’єктивну новизну та особистісну  суспільну значимість.

Проект – це, по суті справи, просто спеціальне завдання, план, задум, шлях вирішення проблем, в результаті якого повинно вийти щось нове: продукт, відношення, книга, плакат, сценарій, презентація й т. д.

Кожен проект – цілком реальна справа для учня, який може скласти план своєї нескладної роботи. Нескладність проектів забезпечує успіх їх виконання, дає сили й бажання до роботи над наступними.

Причиною свого інтересу до методу проектів щодо розвитку творчої активності школярів вбачаю в наступному:

· метод проектів дозволяє створити умови для розвитку інтелектуальних здібностей обдарованих дітей;

·   проект дає можливість брати участь у цікавій і результативній роботі всім дітям;

· учні вчаться вирішувати пізнавальні, творчі завдання в співробітництві, при цьому виконують різні соціальні ролі;

·  метод проектів дозволяє достатньо ефективно реалізувати завдання розвитку творчої активності учнів ;

·   у кожного  учня  з’являється можливість використати свої знання, вміння та навички при вирішенні справжніх «дорослих» проблем;

·  у процесі  створення проекту учень отримує досвід, необхідний для його подальшого розвитку як індивідуальності;

· батьки бачать реальні результати навчання дітей і отримують задоволення від освітніх послуг.

Німецький педагог А. Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний процес, в якому обов’язково беруть участь розум, серце й руки («Lernen mit Kopf, Herz und Hand»), тобто осмислення самостійно добутої інформації здійснюється через призму особистого відношення до неї й оцінку результатів в кінцевому продукті.

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні:

·  планувати свою роботу, прораховуючи можливі результати;

·  використовувати багато джерел інформації;

·  самостійно збирати й накопичувати матеріал;

·  аналізувати, аргументувати свою думку;

·  приймати рішення;

·  розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним;

·створювати «кінцевий продукт» – фантастичну історію, мультимедійну презентацію, гербарій, альбом, плакат, стінгазету, фотоальбом, доповідь, сценарій, реферат, фільм, журнал тощо…

·  представляти створене перед аудиторією;

·  оцінювати себе та інших.

  Враховуючи безумовні переваги проектного методу і вікові можливості учнів 6-10 років,  реальне і доцільне його застосування вже в початковій ланці. У зв'язку з цим необхідно розглянути особливості і варіанти організації методу проектів з дітьми молодшого шкільного віку.

  Однак для продуктивної проектно-навчальної діяльності молодших школярів необхідна ще й особлива готовність, "зрілість".

        Показники готовності, якими  користуюся у своїй  роботі:

1.   Сформованість в учнів ряду комунікативних умінь, що лежать в основі ефективних соціально-інтелектуальних взаємодій в процесі навчання, до яких відноситься:

·  вміння питати (з'ясовувати точки зору інших учнів, робити запит вчителеві в ситуації недостатньої інформації або способів дій);

·  уміння керувати голосом (говорити чітко, розбірливо,гучно, щоб всі чули);

· вміння висловлювати свою точку зору (зрозуміло для всіх формулювати свою думку, аргументовано доводити його);

· уміння домовлятися (в доброзичливій атмосфері вибирати  раціональне, оригінальне рішення, міркування).

2.  Розвиток мислення учнів, певна «інтелектуальна зрілість» (наявність таких якостей, як гнучкість, варіативність і самостійність, а також  сформованість узагальненості розумових дій як інтегративної характеристики, що включає в себе:

o розвиток аналітично-синтетичних дій;

o сформованість алгоритму порівняльного аналізу;

oуміння виділяти істотні ознаки, співвідношення даних, складових умов задачі;

o можливість виділяти загальний спосіб дій;

o перенесення загального способу дій на інші навчальні завдання.

3.                     Самооцінююча та оціночна діяльності, яка сприяє             формуванню у дітей наступних необхідних умінь:

·  адекватно оцінювати свою роботу і роботу однокласників;

·  обґрунтовано і доброзичливо оцінювати як результат, так і

              процес вирішення навчальної задачі з акцентом на

              позитивне;

·  виділяючи недоліки, робити конструктивні зауваження.

 В початковій школі метод проектів спрямований на розвиток навичок співробітництва й ділового спілкування в колективі, тому передбачаю сполучення індивідуальної самостійної роботи із груповими заняттями, обговореннями дискусійних питань, наявності елементів дослідницької методики, направлений на створення учнями кінцевого результату їх власної творчості. Проектна методика для початківців цікава насамперед спробою зорієнтуватися на особисті інтереси учня, будувати навчання на активній основі через діяльність дітей з певною метою, що вимагає використання дослідницьких та пошукових методик, творчості, роботи з різними джерелами інформації. Особистість повинна бачити проблеми, вміти аналізувати їх, знаходити шляхи розв’язання, уміти працювати з інформацією, бо це є неодмінної складовою в подальшому  навчанні. Доводжу до дитини сутність та специфіку проектної діяльності, навчаю будувати власну учнівську діяльність як повноцінну та усвідомлену. Проте спочатку діяльність учнів організовую заради самої діяльності, для того, щоб виробити дещо, покращити дещо, досягнути деякого результату, запобігти дечому, дещо повідомити та ін. Тільки потім вони починають розуміти, що цей процес є процесом навчання і починають усвідомлювати свій досвід і оцінювати свої дії. Пропонуючи учням початкових класів роботу над проектом, враховую навчальну ситуацію з певних предметів, власні інтереси та здібності учнів.

Учні повинні вбачати завдання проекту не тільки в тім, щоб виконати якусь корисну роботу, а й у тім, щоб на цій роботі розширити свій світогляд, набути теоретичних знань, що дають потім змогу краще розуміти життя та по-науковому творити його.

В основі проектної технології лежить розвиток пізнавальної та дослідницької діяльності учнів, уміння конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі. На передній план виступає  випереджальний розвиток самої людини як творчої  особистості. Традиційний зв'язок  «учитель – учень»  змінюється на «учень – учитель».

Під час роботи над проектом учитель виконує  функцію консультанта. Він допомагає учням у пошуку інформації, координує процес роботи над проектом, підтримує, заохочує учнів. Знаючи добре свій  предмет, він має бути компетентним і в інших галузях науки, розуміти своїх учнів, враховувати їхні можливості й інтереси, бути комунікабельним, толерантним, творчим.

Сьогодні проектування стає важливим компонентом життєдіяльності.

                                     Проект – це процес, який:  

·  просувається до певної мети;  

·  приводить до змін;                         

·  має одноразовий характер;                         

·  передбачає використання додаткових ресурсів;                  

·  має  чіткі часові рамки (момент початку та закінчення);

·  не вкладається в межі «звичайної діяльності»;                    

·  передбачає створення робочої групи.

Проект – мета, яку дитина зрозуміла, прийняла, реалізувала у процесі діяльності. Слово «проект» походить від латинського «кинутий вперед», тобто це задум, план для досягнення поставленої мети.

Навчальний проект – це сукупність завдання учням, проблеми, яку потрібно вирішити, способів її вирішення, форм організації взаємодії учнів з учителем і один з одним, самої діяльності і, нарешті, аналізу результату і співставлення його з попередньою гіпотезою.

                    Мета проектного навчання:

1.                     Сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту.

2.                     Надихати на розвиток комунікативності та уміння співпрацювати.

3.                     Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дитини, уміння шукати шляхи вирішення проблеми.

4.                     Розвивати в учнів дослідницькі уміння (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення.

         У роботі  використовую такі  рекомендації :

        Дії учителя при організації проектного методу:

·  допомагає учням визначити мету діяльності;

·  рекомендує джерела отримання інформації; 

·  розкриває можливі форми діяльності;

·  сприяє прогнозуванню результатів проекту, що виконується;

·  створює умови для активності школяра;

·  є партнером;

·  дає поради, консультації тощо);

·  допомагає учню оцінити отриманий результат,

·  спостерігає за роботою;

·  проводить корекцію  підсумкових матеріалів.

      Дії учня  при організації проектного методу:

·  визначає  мету своєї діяльності;

·  визначає джерела інформації;

·  вибирає способи збирання та методи аналізу інформації;

·  відкриває  нові знання;

·  експериментує;

·  планує, обирає шляхи вирішення проблем, які виникають в ході роботи над проектом (збирає інформацію, спостерігає, проводить експерименти та анкетування)

·  несе відповідальність за свою діяльність.

   У початковій школі проекти – це зазвичай не індивідуальна, а сімейна діяльність,оскільки дитина є обмеженою у засобах та інструментах  пошуку, збору та обробки інформації. Тому робота над проектом здійснюється під керівництвом учителя та батьків. «Відкриваючи» дітей, ми «відкриваємо» для себе їхніх батьків. Діти, які ростуть у дружній, згуртованій сім’ї, розкутіші, вони краще навчаються. На розвиток дитини помітно впливає зацікавленість батьків шкільним життям. Працюючи над  проектами, ми будуємо невидимий ланцюжок між родиною і навчальним закладом, який служить на благо усім учасникам навчально-виховного процесу. Але батьки не повинні брати на себе більшу частину роботи над проектом, інакше губиться сама ідея цього методу. А ось допомога порадою, інформацією, виявлення зацікавленості з боку батьків – важливий фактор підтримання мотивації і забезпечення самостійності школярів. Тому слід наголосити батькам, що вони виконують лише роль помічника . І головне слово для них «допомогти», але не «зробити замість».

        Дії  батьків  при організації проектного методу:

·  показати приклад дітям у своєму прагненні до нового, невідомого, прагнення вирішувати різноманітні проблеми, задачі із задоволенням.

·  прислухатися до дітей. Не залишати їх запитання без уваги.

·  допомогти дітям засвоювати нові знання, але не намагатися все зробити замість них.

·  поменше настанов, прямих інструкцій.

·  ніяких негативних суджень, якщо щось не виходить.

·  вчити доводити справу до кінця.

·  допомогти дитині знайти якомога більше ідей;

·  допомогти обрати найкращу ідею та обґрунтувати вибір;

·  допомогти скоригувати план;

·  порадити доповнити чи зібрати якість джерела;

·  супроводжувати дитину до бібліотеки, музею, виставок;

·   допомагти зорієнтуватися у книжкових магазинах у пошуку джерел додаткової інформації;

·  консультувати;

·  брати участь у підготовці презентації;

·  забезпечити найбільш оптимальний режим роботи та відпочинку.

 Для успішних занять проектною діяльністю необхідні  певні  умови :

1.                     бажання самої дитини;

2.                     сприятливе середовище;

3.                     грамотний доброзичливий викладач – консультант.

Без цих умов проектна діяльність буде формальною, нецікавою та  неплідною для учня .

Створення проекту – це творчість у першу чергу учнів, які працюють над проектом. Враховуючи рівень розвитку самостійності у дитини, педагог обирає певний характер координації. Слід враховувати, що тільки особиста зацікавленість учня в триманні результату, позитивна мотивація вирішення проблеми проекту можуть підтримати його самостійність. В залежності від цього допомога учителя може  полягати:

·  у підборі літератури та інших джерел інформації з теми;

·  у формулюванні гіпотези і визначенні цілей, яких треба досягти;

·  у показі способів та прийомів роботи зі знайденим матеріалом;

·  в обговоренні зібраного матеріалу;

·  у підготовці тексту виступу;

·  у моделюванні, в тому числі і комп’ютерному.

Комусь із дітей потрібна більша допомога, а хтось готовий до більш самостійної роботи. Тим самим реалізується принцип індивідуалізації навчання і досягається найкращий результат.

Проект, безумовно, розвиває мислення, мовлення, уміння формулювати свої думки, виступати перед аудиторією. Нерідко робота над проектом і його презентація допомагають дитині сформувати адекватну самооцінку. Деякі діти зможуть повірити в себе, самоствердитися, а деякі, навпаки, зрозуміють, що без праці нічого не досягти. Учень вчиться працювати в колективі, брати на себе та розділяти відповідальність за вибір, вирішення питань.

Основні вимоги до використання проектної технології

1.                     Наявність значущої у дослідницькому і творчому плані проблеми.

2.                     Практична, теоретична, пізнавальна цінність результатів.

3.                     Можливість самостійної діяльності учнів.

4.                     Можливість структурування змістовної частини проекту

5.                     Перспектива використання результатів.

       Структура різних типів проектів  (за Є. Полат)

 За методом або видом діяльності, яка домінує  в проекті.

1.Дослідницькі проекти. Потребують чітко продуманої структури визначеної мети, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значимості, продуманих методів роботи.

2.Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Учні заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макет журналу, альбому, газети.

3.Ігрові проекти.  Учасники беруть на себе певні ролі, зумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості. Імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками, ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

4.Практично-орієнтовані проекти — результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є гарна організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження в практику.

5.Навчально-телекомунікаційні проекти — це спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп’ютерної телекомунікації, яка має спільну мету дослідження певної проблеми, узгоджені методи, способи діяльності й спрямована на досягнення спільного результату діяльності. Специфіка телекомунікаційних проектів полягає передусім у тому, що вони за своєю суттю завжди міжпредметні.

6.Інформаційні проекти. Спрямовані на збір інформації, її аналіз та узагальнення фактів. Потребують чіткої структури, можливостей систематичної корекції під час проектної діяльності. До обов’язкових структурних елементів належатимуть:

а) мета проекту — результат (стаття, реферат, доповідь, відеоматеріали тощо);

б) предмет інформаційного пошуку — поетапність пошуку з визначенням результатів — аналітична робота над зібраними фактами — висновки — корекція, у разі потреби — подальший пошук інформації — аналіз нових даних — висновки — оформлення  результатів (обговорення, редагування, презентація,  зовнішня оцінка).

На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

За змістовим аспектом проекту.

1.Літературно-творчі. Поширений тип спільних проектів.

2.Природничо-наукові. Зазвичай мають чітко  окреслене дослідницьке завдання (наприклад, стан  довкілля певної місцевості).

3.Екологічні проекти. Здебільшого потребують використання дослідницьких, наукових методів, інтегрованих знань із різних галузей.

4.Мовні (лінгвістичні). Навчальні проекти, спрямовані на оволодіння мовним матеріалом, формування певних мовленнєвих навичок та вмінь; лінгвістичні, спрямовані на вивчення мовних особливостей, мовних реалій, фольклору; філологічні, що передбачають вивчення етимології слів, літературні дослідження, дослідження історико-фольклорних проблем .

5.Культурологічні проекти. Мають зв’язок з історією та традиціями різних країн. За змістом можуть бути історико-географічними, етнографічними, політичними, мистецтвознавчими, економічними.

6.Рольово-ігрові. За змістом можуть бути:

·  уявними мандрівками;

  —імітаційно-діловими, які моделюють професійні та комунікативні ситуації;

  —драматизаціями;

  —соціальними імітаціями.

7.Спортивні.

8.Географічні.

9. Історичні.

10.Музичні.

Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни ролі вчителя: він уже перестає бути джерелом  знань для учнів і перетворюється на організатора пізнавальної діяльності школярів.

У виконанні проектів виділяють три взаємопов’язані етапи:

1. Організаційно-підготовчий (передпроектний).

2. Пошуковий (власне  проект).

3. Підсумковий (постпроектний, або заключний).

Краще, якщо у самій назві проекту буде відображена проблема,  над якою буде вестися робота.

    За кількістю учасників проекту:

1.                     особистісні;

2.                     парні;

3.                     групові;

4.                     колективні.

   За тривалістю проведення:

1.                     короткотривалі;

2.                     середньої тривалості;

3.                     довготривалі.

   Оцінка учнівського проекту

1. Оцінка вчителем:

- проміжних та кінцевих результатів;

- вибору способів дослідження;

- риторичних умінь;

- значимість виготовленого продукту.

2. Оцінка запрошеними на презентацію:

- уміння представити проект;

- значимість проекту;

- можливість співпраці.

3. Самооцінка:

- чого навчитися;

- особистісний внесок;

- що вдалося (аргументація);

- що не вдалося (аргументація).

   Щоб полегшити підготовку уроку-проекту    кілька порад:

·  оберіть таку навчальну тему для проектної діяльності, у змісті якої діти зможуть виділити актуальну для себе проблему;

·  поміркуйте, чи посильним буде цей проект для учнів, чи мають вони достатній досвід для самостійної діяльності;

·  з’ясуйте, протягом якого часу зможете розробити з учнями проект за всіма етапами та чітко сплануйте діяльність всіх учасників проекту;

·  визначте дидактичну мету ( яким має бути результат проекту, яке у нього застосування і які потрібно засвоїти учням нові знання та вміння);

·  заздалегідь підготуйте усі необхідні засоби ( природні, інформаційні, технічні тощо)